Заключена душа моя,
Как в клетке,Бьется словно птица,
Она желает утра,дня,
Но ей приходиться в темнице.
Жить.Песни,пляски исполнять,
Но так хотелось полетать.
Ее хозяин так жесток,
Кормушка,клетка на замок.
Но сердце помнило,оно,
В просторах неба рождено.
Лишь только утро наступало,
Душа о небе так рыдала.
Но приходил хозяин злой,
И покрывал все суетой.
Но миг пришел.Хозяин вышел,
Замок открыт.Душа на крышу,
Вспорхнула,словно мотылек,
Ее увлек света поток.
Пришло чудесное мгновенье,
Душа восстала в воскресенье.
Тот чудный свет с небес пролил,
Кто тьму навеки победил.
Прочитано 4532 раза. Голосов 3. Средняя оценка: 4,33
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
