Шукаючи дорогу в щасливе майбуття
Ішов юнак по горам у сонячні місця.
Знайти кохання справжнє він мріяв навесні,
Щоб серденько зігріти й кохану віднайти.
Стомився у дорозі той хлопець й задрімав...
І чує дивний голос, що линув з ясних хмар,
Побачив двох дівчат він, прекрасних, як зоря,
І дух перехопило – вражала їх краса.
«Скажіть мені, дівчата, хто ви й звідкіля?
Які у вас є мрії про ваше майбуття?
Бо я любов шукаю по селах і містах,
Та де знайти, не знаю, мені той вірний шлях?»
І мовила красуня прекрасна, як зоря:
«Знайшов ти, що шукаєш, бо я - ЛЮБОВ ЗЕМНА.
Зі мною ти пізнаєш всі радощі життя,
І я в тобі відкрию таємні відчуття...
А мрію я про те лиш, щоб ти мене любив.
Мене завжди єдину, щоб на руках носив,
І для мене щоб співав ти, і мені служив.
А любити я тебе буду лиш тоді».
Але хлопець враз замисливсь й дівчині сказав:
"Може справді я шукаю все життя тебе...
Але що, як ясне небо хмара затягне?
І якщо не зможу раптом догодити я тобі,
То кохання твоє зникне й зменшиться тоді?"
Відповіла та красуня: "Вибирай як хочеш,
А любитиму тоді лиш, як усе це зробиш.
Лиш тоді кохання буде, як мені догодиш,
Як складуться почуття – то побачимо згодом".
І мовила дівчина, що поруч там була:
«Не сумуй ти, бо існує не лише любов земна.
Бог створив любов небесну – це моє ім’я.
Маю інші ідеали, цілі й мрії я.
Хочу з радістю зігріти кожну душу я,
Чоловіка буду вірно кохати завжди я.
Коли сумно, я розраджу, біль твій розділю,
Бо моя любов є вічна в радості й в жалю.
І люблю я не за настрій і красу очей,
А тому, що добротою Бог наповнює мене.
Хочу я, щоб й ти любив, всіх людей навколо,
Їхню душу зігрівав щирою любов’ю.
І обрав юнак небесну вічную любов,
Що уміла всіх прощати і радіти знов.
А любов земна чекала на закоханість нову...
Гляди, друже, будь уважним,
Вибирай собі не ту...
Прочитано 8327 раз. Голосов 8. Средняя оценка: 4,75
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Морд. Багана (мордовская сторона) поэма - Валентина Солдатова Поэма "Морд.Багана" составлена мной из пятидесяти фотографий и стихотворений к ним, которые сложились в поэму, размещённую в брошюре из 52 страниц, выпущенную самиздатом. Жаль, что не могу показать все фотографии, предлагаю только обложку.
Эта книжечка составлена по рассказам Николая Скворцова, уроженца Морд. Баганы. Его желание возродить родное село не оставило меня равнодушной и побудило к написанию этой поэмы. В ней я выскажу и своё отношение к увиденному. Мои фотографии помогут вам насладиться красотой родного края и сделать всё для его возрождения.
